Методика організації спостереження на уроках природознавства

 Ірина ЛУЧКІВ,

Наталія ТОЛОКОННІКОВА

МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ

НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА В 5 КЛАСІ

Метою навчання природознавства, згідно Державного стандарту [1] базової і повної загальної освіти, є формування природознавчої компетентності через засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину. Досягнути цього можна шляхом організації навчально-виховного процесу на засадах діяльнісного підходу, удосконалення способів організації навчально-пізнавальної діяльності учнів.

У новій редакції програми “Природознавство 5 клас” [2] значно скорочені частини, що стосуються біології і географії, спрощений фізико-хімічний матеріал. Основна увага приділяється не засвоєнню суми природничо-наукових знань, а формуванню вміння здобувати ці знання, тобто формуванню самоосвітньої компетентності учнів. Тому розкриття шляхів організації діяльності спостереження на уроках природознавства є актуальною проблемою.

Формування умінь спостерігати починається ще в дошкільному віці та в молодших класах початкової школи. Учні вчились спостерігати за явищами природи, сезонними змінами погоди, ростом рослин тощо. Менше приділялось уваги формуванню цього вміння саме на уроках, коли вчитель демонстрував різні предмети, явища, процеси або учні самостійно спостерігали і відтворювали їх на робочих місцях. Щоб цей процес не відбувався стихійно, педагог повинен вести цілеспрямовану роботу щодо оволодіння даним умінням.

Широкі можливості для організації такої роботи дає нова програма “Природознавство” для 5-го класу. Ще більшою мірою це реалізується на спеціальних заняттях: “Практичні роботи”, “Практичні заняття”, “Дослідницький практикум” та “Міні-проекти”.

Проілюструємо процес організації діяльності спостереження при вивченні розділу “Тіла, речовини та явища навколо нас”.

Розпочинається вивчення розділу з введення поняття тіла як будь-якого предмета, що оточує нас. Звертається увага на те, що тіла мають форму, лінійні розміри, об’єм, масу, густину. Усі ці фізичні величини можна виміряти, вони мають свої одиниці вимірювання. Довжину тіла вимірюють за допомогою масштабної лінійки, об’єм – лінійкою або вимірювальним циліндром (мензуркою), масу – під час зважування на терезах. Далі доцільно учням запропонувати виконати практичну роботу “Вимірювання маси та лінійних розмірів тіл правильної форми. Визначення об’єму тіла правильної форми [4].

Наводяться приклади твердих, рідких та газоподібних тіл. Їх властивості учні вивчають, виконуючи практичну роботу “Властивості твердих тіл, рідин і газів” [3]. Організувати дану практичну роботу доцільно по групах: одна вивчає властивості твердих тіл; друга – властивості рідин; третя – властивості газів. 2

Після виконання практичної роботи кожна група заносить свої результати досліджень у таблицю-узагальнення, яку креслять на дошці та в робочих зошитах. Тіла				Властивості тіл
Збереження форми		Збереження об’єму		Стисливість		Текучість
Тверді	+		+		–		–
Рідини	Набирають форми посудини		+		Мала		Більша ніж твердих тіл; менша ніж газів
Гази	–		–		+!		+!